Історія вишиванки

Історія вишиванки

         Кожен народ має своє національне надбання. Характерною ознакою українців є вишиванка, яка оздоблена вишивкою, що несе в собі багатовікову історію українського народу.

До наших днів не збереглося точної дати виникнення вишитої сорочки. Також невідомим залишилося ім’я першовідкривача, який зумів показати орнаментальну скарбницю українців і відтворити її на полотні. Найстаріші європейські зразки датовані V ст., українська вишивка збереглася тільки за декілька останніх століть. Вишивали за допомогою шовкових, лляних, вовняних ниток.

Давньогрецький історик Геродот стверджував, що одяг скіфів був прикрашений вишивкою. Скіфи – це мешканці причорноморських степів. Особливе значення мають розкопки археологів скіфських курганів. На чаші з Гайманової Могили (IV ст. н.е.) одяг скіфських царів прикрашено орнаментом у вигляді подвійних спіралей. В кургані Товста Могила археологи віднайшли і реконструювали одяг, в якому рукава, комір були прикрашені золотими нашивками із зображенням грифона та лева, що роздирає лань.

Натомість у сарматів (кочовий іракомовний народ споріднений з сарматами) уже ішов поділ на багатих і бідних. Оскільки одяг заможних жінок був оздоблений золотим гаптуванням, а бідні прикрашали звичайними намистинами. У кургані Сватова Лучка віднайшли залишки жіночого одягу, яке було рясно оздоблене вишивкою, бісером і дрібними намистинками. Розкопки Соколової Могили в с. Ковалівці Миколаївської області віднайшли поховання знатної сарматки, в якому були залишки золотого шитва на шовковій тканині пурпурового кольору. Вишивка є найдавнішою з досі відомих – І ст. до н.е. Завдяки орнаментальному зображенні вчені припускають, що ця жінка була жрицею, яка виконувала обряд родючості. Вишивка виконана технікою золотого шитва «у прикріп». Золоті нитки викладались за формою візерунка і прикріплювались до тканини, скоріш за все жовтою ниткою, яка не збереглася. Ця техніка стала відомою у Київській Русі тільки в XII ст. Вишивка на одязі жриці відкриває перед нами техніку пряденого золота. Яка полягала в тому, що шовкова нитка була обпряде на вузенькою стрічкою чистого золота, витки спіралі щільно находили один на одного, утворюючи нитку, яка здається суцільно золотою.

У селі Мартинівка Черкаської області археологи відкопали срібні бляшки з фігурками чоловіків, які одягнені у широкі сорочки з вишивкою на грудях, так само як у сучасних чоловічих вишиванках. Ця знахідка датована VI ст. н.е. є ознакою того, що вишивка була відома і в дохристиянський період.

Арабський мандрівник Іби-Фадлан (Xст.. н.е.) у своїх розповіддях про русів описує про те, що вони носили вишитий одяг. Підтвердженням його слів є той факт, що сестра Володимира Мономаха – Анна Янка заснувала в Києві, в Андріївському монастирі, першу школу вишивки. Яку відвідували молоді дівчата, здобуваючи там знання і застосовуючи їх на практицівишивали золотом і сріблом.

Споконвіку цим ремеслом займалися виключно жінки, які з покоління в покоління ділилися своїм досвідом, секретами майстерності відпрацьовували та покращували техніку виконання. У кожної дівчини в посагу було безліч різних вишиванок. Заможні панночки мали у своїй скрині по 50,80 а іноді й 100 сорочок з тонко виробленого і вибіленого полотна. Звісно, проста пересічна селянка не могла собі дозволити такої дорогої тканини, тому і вишивала на грубому полотні. Проте майстерністю вишивання вони не поступалися. Це було так званим резюме для хлопця, який хотів взяти дівчину собі за дружину. Ознакою її працьовитості.

Вишита сорочка – це феноменальне явище нашого народу, яка є складовою частиною національного одягу. Вишиванка є сильним оберегом. Адже, коли говорять: «народитися в сорочці», то це означає бути щасливим у житті, оминути небезпеку. Вишитий узір виконується суворо у визначених місцях: навколо шиї, на грудях, на подолі. Основна увага приділяється оздобленню рукава, як шанування роботящих рук, підкреслення їхньої сили і вправності.

Сьогодні вишиванка набула великої популярності. Якщо раніше її одягали на День незалежності, виступи в школах, та ін. заходах., то зараз вона стала абсолютним маст-хевом для будь-якої модниці. Яка завдяки цьому елементу одягу вдало доповнює свій образ, як на кожен день так і у визначні дні. Часто зустрічаємо різні дрес-коди на тематичні вечірки, весілля, дні народження тощо. Для яких обов’язковим атрибутом є вишиванка. Ніхто не соромиться одівати вишиванку і показати свою національну приналежність.

Введення орнаментальних мотивів вишивки у світ високої моди свідчить про високий рівень естетики нашого народу.

Вишиванка – це багатство української душі, наповнене колоритом, яскравими барвами та етнічними мотивами. Вона несе естетичну насолоду оточуючим. Наш народ увіковічнив свій стиль а прогресуюча молодь розширює свої горизонти знайомлячись з вишиванкою, яка є геніальним витвором мистецтва, справжнім діамантом, який стане окрасою для кожного українця.

З повагою Ваш Etnolook.

18.11.2016  АВТОР ЯРИНА РЕВЛЮК